|
Розрахуємось не ми – нащадки Порішать, хто прав, хто винуват. То ж залишимо їм темні плямки. Хай мій вірш їм буде темнуват. Хай від нас залишиться легенда, Всі чутки, поштові всі лубки, Бонбоньєрка, випускна ще лєнта, Різні привітальні голубки. Ну, а ще – аматорські ті знімки, Де Вона і Він, в усій красі, Що, напевно, вичавлять сльозинки У красунь майбутніх вже часів. Хай залишаться... Нехай все інше Поросте скоріше бур’яном – Те, що двоє знаємо ми лише. Туга. Ніч. І вітер за вікном...
|