|
Ти б розлюбив мене, між іншим, і не топтав би мій поріг. І клятви пристрасні полишив, для інших краще б приберіг. Я не для тебе наряджалась – тоді буяв п’янкий розмай. Ах тільки жалість, тільки жалість ти за кохання не приймай. «Ти б розлюбив мене, між іншим!» – Я повторяю як вві сні. Ти радість і печаль невтішну Несеш довірливо, мені. В своїх долонях мою руку Ти зігрівай, не зігрівай, Та тільки скуку, тільки скуку За тихий смуток не приймай. Ти б розлюбив мене, між іншим. Сама не зважуся піти – Мене лякають тіні стрічні, Холодні тіні самоти. Забудь мою погорду й болі І пригортай, не пригортай, Але покірливість ніколи Ти за кохання не приймай.
|