|
Ах, де ті острови, Де кущі трин-трави. Братці! Де Pucelle хочуть знать І під ліжко летять Святці. Де Бестужев-драгун Не дає карачун Смислу. Де всіх князю шкода Й він людей не вкида В Віслу. Де не грають царі Від зорі до зорі В фанти; Де Булгарін зрадів: Не боїться зубів Танти. Де Магницький мовчить, А Мордвинов кричить Вільно. Де наш Греч і не снить, Що його будуть бить Сильно. Де Сперанський попів Обдає, мов клопів, Варом. Де Ізмайлов-дивак Ходить в кожен кабак Даром.
|