|
Ворожий табір міцно спить; А ми пильнуєм, наглядаєм – І враз з усіх боків за мить, Як сніг раптовий, налітаєм. В короткій січі впух і впрах Розбитий ворог молодцями, І вслід за ними дикий страх Летить з невтомними донцями. Скінчивши наскок, в ліс густий Ми на спочинок вирушаєм І там за келих круговий Сім’єю дружною сідаєм. А на світанку знов похід. А на світанку нова стріча: До пня рубаєм вражий рід, – Кипить нещадна, люта січа...
|