|
Де вівтарів не споруджають, Як до Вітчизни є любов? І де обов’язком не мають Цей жар в крові прибільшить знов! Як помиляюсь я – скажіте, На той народ мені вкажіте, Що зовсім він її б не знав, Покинувши країну рідну Й подавшись у чужу, незвідну, Журби в собі не відчував? Ні! Ні! Повсюди огневіє Любові жар святий і юн. Її хоча не розуміє, Та відчуває і дикун – Індієць, що не зна освіти, І європеєць гордовитий. Завжди їй на землі був храм: Бо споконвіку скрізь і всюди Від серця щирого всі люди Несли їй жертву, як богам. Відома Греція синами, Що так любили ж бо її, А Рим теж мужами-борцями Був славен у житті своїм. Нас запевняють: Термопіли, Осада Рима, – що любили Вітчизну всі своїм чуттям, – Там славний Леонід-спартанець, Тут римлянин Камілл-вигнанець – Вітчизні жертвують життям. Та римських, грецьких тих героїв В любові до Вітчизни – всіх! – Лиш росіяни поміж воїв Уже давно затьмили їх. Владимир, Мінін і Пожарський, Петро Великий, Задунайський І нинішніх герої літ, Великі розумом, ділами, Поміж великими синами, Яких породжував цей світ. Суворов чистою любов’ю До Батьківщини вік палав, – Землею жертвуючи й кров’ю, Він ворогів її змагав; Його поляки всі жахались, Французи з турками боялись – Любов до звичаю батьків З тобою завжди, росіянин! А з нею кожен громадянин, Герой, страшний для ворогів. Гордині сповнений, насівся Собі галл роса покорить – Та враз Кутузов появився, І галлів намір – вже горить! Так росіяни ввік любили І Батьківщину боронили Від ворога, що меч здійма. Той розуму свого позбувся, Хто роса підкорить поткнувся; Він роги гордому злама!.. Народ, який свій край кохає Й на святість царську позира, До неї серцем всім палає, Стоїть у бурях, як гора, І певна себе й гордовита, Ніким, нічим ще не розбита. Тому являє приклад – вір! – Держава славная Росія, Вже ворога пригнута вия, І гине, гине бузувір. Ти Батьківщини визволитель! Вітчизни син презолотий! І перемог усіх вершитель, Росії громадянин ти, І бич, і жах усіх французів! – Впокоївсь тілом ти, Кутузов, Герой, ти житимеш в віках – Саме ім’я твоє вже крушить, І ворог не дерзне порушить Росії спокій: чує страх!..
|