|
У розпач не вдавайсь огненний, – Ти мати! Геть журбу з очей! Знай: твій обов’язок священний Прекрасних викохать дітей. Хай бачать їх співгромадяни Готових впасти у бою За правди прапор полум’яний, За щастя в рідному краю; Щоб кожен з них, як витязь, ринув На пострах гордим і лихим, Щоб ми сказали: знайте, їм Столипін батько, дід – Мордвинов.
|