|
У природи не бува негоди, Кожен день, як божа благодать: В дощ та сніг шукаємо нагоди Не сприймати диво сном багать. Відгуки душевної негоди, В серці від самотності печать, Ніч безсоння, лиха хижі сходи Треба завжди з вдячністю чекать. Смерть бажань, біди, лжі хижі кроки Кожен день залякують терпець... Долі біси віщої мороки З вдячністю прийми, хоч хай їм грець. Плин років та схід і захід, фрази... Втратиш що в останньому двобої, Зникнення свого тяжкі образи, Як душі наказ сприймай живої. У природи не бува негоди, Часу плин не можна зупинити... Осінь долі, наче осінь вроди, З вдячністю сприйми, як Бога, квіти.
|