|
Які дзвінкі прийшли хлоп’ята Наприкінці п’ятидесятих, – Худі, горласті, небагаті, Блиск почуттів, і шкіра тонша, І слово свіже, і несхоже; Очі зухвалі, вперті м’язи – На все готові і відразу, Творці кіно і музиканти... Які дзвінкі були таланти! Тепер, в кінці вісімдесятих, В пошані ті, булі хлоп’ята, Лауреати всі, багаті, І тілом, і душей пузаті, Пропав їх праведний запал. Тепер, в кінці вісімдесятих, Всі обернулись в діставал... Яка жалюгідна розплата!
|