|
Жив на світі чоловік заввишки з гору, превеселий, прямо скажем, чоловік. Як підскочить, дістає коханим зорі, як навшпиньки, то зміта з вершини сніг. Запевняю, що бувають навіть нині великани! Так...Оце такі чудеса! Оце такі чудеса! Океан був чоловіку по коліна, Він пустелю міг за хвилю перейти; Заспіває – пісня до зірок долине, Засміється – аж здригаються світи. Запевняю, що бувають навіть нині великани! Так...Оце такі чудеса! Оце такі чудеса! Він вставав, як ви, до сонця золотого, Він межі людських дерзань не визнавав, За плечима великана молодого Було безліч благородних, добрих справ. Запевняю, що бувають навіть нині великани! Так...Оце такі чудеса! Оце такі чудеса! Знаю, скажете: такого не буває, Великани тільки в казці постають. А от він, мені повірте, проживає В нашім з вами дивовижному краю. Запевняю, що бувають навіть нині великани! Так...Оце такі чудеса! Оце такі чудеса! Вам знайти його сьогодні дуже просто Він не плід моїх фантазій, не обман... Може, буде він лиш трохи нижчий зростом. Та ділами – він є справжній великан. Запевняю, що бувають навіть нині великани! Так...Оце такі чудеса! Оце такі чудеса!
|