Круг верби крислатої
сходились дівчатонька,
гей, з танцями та співами вечір погулять.
Не самі – з музикою,
чемно в гурт покликали,
гей, хлопця ясноокого «Коровай» заграть.

Коровай, коровай, коровай, коровай,
кого хочеш вибирай:
мрієчку мріїночку,
в танці як пір’їночку,
як струнку вербиночку,
світлу, наче сум.

А з чубами русими –
Лиш насіння лузають, гей.
Удають, що байдуже, парубки-орли.
Хай собі, як хочеться,
Кралям тим регочеться, гей,
В нас, мовляв, нітрішечки серце не болить.

Коровай, коровай, коровай, коровай,
кого хочеш вибирай.
мрієчку мріїночку,
в танці як пір’їночку,
як струнку вербиночку,
світлу, наче сум.

Кралечки прощаються,
З вечорниць вертаються,
і стежки-доріжечки врізнобіч ведуть.
Каблучки дівочії,
Чом ви так дрібочете, гей...
Заблукати в сутені хлопці не дадуть.

Коровай, коровай, коровай, коровай,
кого хочеш вибирай.
мрієчку мріїночку,
в танці як пір’їночку,
як струнку вербиночку,
світлу, наче сум.
Володимир Коломієць?