|
Ледь живий. Вже й цвірінькать не годен Замерзає малий горобець. Як уздрить з лантухами підводу, Із-під клуні спішить навпростець! І тремтить він над зерням насущним, І вертається в клуню сумну. А дивись, не зробився вреднющим Через те, що так важко йому...
|