|
Айстри осінні, квіти журби, Тиха прикраса сумної доби, Тихо хитаєтесь, сумно схиляєтесь До – мовчазної землі... Сонечко ясне вже вас не пригріє, Осінь печальна – то ваша весна, Мовчки дивлюсь: о, яка безнадія Душу від вас обійма! Сад весь осипався, все відцвіло, Листя зів’яле, сухе – розмело, Лиш одинокії айстри осіннії Днів весняних ждуть дарма...
|