|
В небі гойдається дощ молодий, вітер летить по рівнинах безсонних... Знати б, що мене жде на дорогах крутих, там, за горизонтом. Йшов я уперто крізь спеку і град, Спав, де снігами бушують вершини. Та зате я узнав, як палає зоря – Там, у небі синім. Вірю, що друзям віддавши себе, Не переставши з бідою боротись, Я пізнаю любов, як зустріну тебе Там, за поворотом. Може, в дорозі зазнаю біди, Кроками, друже, не міряй рівнини. Знай, що серце моє ти побачиш завжди Там, у небі синім.
|