|
Цього року я вперше побачив море! Мені здалося, що я готувався до цієї зустрічі від самого народження. І ось я зустрівся з ним. Про море можна розповідати все життя. Від початку І до кінця. Сонце – в очах роз’ятрене, гул – у корі земній. В серці моїм, у пам’яті дивно шумить прибій. Чую завжди, як лагідно кличе мене з пітьми райдужне море, вабляче море, вітає, як ми. Сонце – в очах роз’ятрене, ніжно тремтить трава. В серці моїм, у пам’яті дивно дзвенять слова. Чую завжди настирливий голос юнацьких мрій. Зоряна пісня, радісна пісня – об раз твій живий. Цього року я вперше побачив тебе. Ти чомусь дивовижно схожа на море. Про тебе, як і про нього, можна розповідати все життя. Від початку і до кінця. Можливо, ми й зустрінемось коли-небудь. Втрьох: ти, море і я!., Може, колись і стрінемось. Стрінемось...
|