|
Сніги розтанули, весна права. Я тепер все стерплю. І знов по-новому звучать слова: «Я тебе люблю!» Ти – судьба! І я без тебе, ніжний мій вишневий цвіт, як день без сонця, як берізонька без віт. Без мене і ти – не можеш цвісти. Моя судьба! Ввійду я сонечком в твоє вікно і життя окрилю, я не тікаю від судьби давно, я тебе люблю. Ти – судьба! І я без тебе, ніжний мій вишневий цвіт, як день без сонця, як берізонька без віт. Без мене і ти – не можеш цвісти. Моя судьба!
|