|
Неосяжна даль, неосяжная, Даль в околиці і в судьбі. Земле, я тобі низько кланяюсь, Низько кланяюсь тобі. Рідний краю мій – ти моя весна, Ти святкова мить і броня, Пам’ять в нас одна і доля в нас одна – На шляхах життя і у піснях. Я гойдав тебе на своїх руках, Долю кляв свою і вмовляв. Нам без єдності не прожить в віках, В нас завжди любов – Земля. Рідний краю мій – ти моя весна, Ти святкова мить і броня. Щастя в нас одне і путь у нас одна – У звитяжних днях і у піснях. Я в останню мить сумом переймусь, Земле, всю тебе обійду. І зерниною в тебе я віллюсь, Стиглим колосом зійду. Рідний краю мій – ти моя весна, Мій святковий день і броня. Сонце в нас одне і доля в нас одна – Мас навічно кров знамен єдна.
|