|
Лишився дім за степом, за імлою, Коли ще доведеться повертати? Лиш ти, будь-ласка, будь завжди зі мною, Мій друже Правдо, мій друже Правдо. Я зможу все, ніщо мене не спинить, Згорьована країна заждалася. Лиш дай наказ, і страх мене покине, Мій друже Часе, мій друже Часе. Я знову підіймаюсь по тривозі, І знову бій, і хуга з куль несеться. Не вибухни лишень напівдорозі, Мій друже Серце, мій друже Серце. І дні, і ночі геть від диму чорні, А я пішов, щоб диму їх позбавить. Лиш не забудь, будь ласка, анічого, Мій друже Пам’ять, мій друже Пам’ять...
|