|
Я, ти, він, вона, Вся радянська сторона, Разом – дружна вся сім’я, В слові «ми» – сто тисяч «я» – Пильнооких, молодих, Чорних, білих і рудих. Журних і веселих У містах і селах! Над тобою сонце світить, Земле ти моя, Краща ти з усіх на світі, Земле ти моя! Я люблю твої без меж простори, Я люблю твої ліси і гори, В спокої озера і розбурхані моря. Над полями вигне спину Райдуга-дуга, Нам відкриє сто стежинок Синява-тайга. Знов настане час плодів збирання, Потім знов земля постане зрання В білих, розпросторених, нечуваних снігах, неначе свято! Будуть знов зірки тихо і яскраво палать, Будуть осявать зоряні світання тобі півнеба. В світлій висоті птахи будуть дзвінко співать, І буде пісня дзвеніть а небесах голубих На розкрилених мовах твоїх! Я, ти, він, вона, Вся радянська сторона, Разом – дружна вся сім’я, В слові «ми» – сто тисяч «я». Над тобою сонце світить, Ллється з висоти. Все на світі, все на світі Зможем я і ти. До твоїх беріз я пригорнуся, Я веселим грозам усміхнуся І щасливо мовлю: – Краю мій, завжди цвітні Обняла весна безкрая Шир твоїх степів. В твоїй долі відчуваю Щастя дивний спів. І твоя не замовкне вічна слава. Хай течуть прозоро й величаво. Ріки неогляднії, як пісня-дар тобі, неначе свято! Будуть знов зірки тихо і яскраво палать, Будуть осявать зоряні світання тобі півнеба. В світлій висоті птахи будуть дзвінко співать, І буде пісня дзвеніть а небесах голубих На розкрилених мовах твоїх!
|