У цій осені чисто, і сповнені дні таїни.
Особливу проникливість чутно у кожному слові.
Засинає земля, і хмарини пливуть, наче сни.
І вздовж вулиць дерева підкреслено рудоголові.

У цій осені варять варення і смажать гриби.
І складають у серце яскраві осінні ландшафти,
Починають весілля, збираючи долі скарби.
Дістають теплі речі забуті з глибокої шафи.

Прохолодні тумани частіше повзуть із ріки.
Жовтих динь височіють на ринках привабливі гори.
Ще не втратили пам’ять про літечко відпускники.
Скоротилися дні. І сумніші стають осокори.

Є у осені цій ще багато гіркотних прикмет:
в ній, як в театрі абсурду, всі фарби стають чорно-білі,
до свого перельоту готуються зграї ракет,
І тримають всі вулиці міста мого на прицілі.