Все одно, що за снігом іти в Африку,
а за книжкою віршів іти – в меблевий
і адресу бога у довідковому
сумовито просить зі слізьми в голосі,
все одно, що картать океан з берега,
що у нього немає до вас чуйності,
все одно, що шукать восени проліски
і по комусь завчасно справлять поминки,
все одно, що розкласти в хаті вогнище,
а гнідого коня з гаража вивести,
вперто хмару у небі обнять прагнути,
в ополонці картоплю варить в лютому,
все одно, що на суші учить плавати
і назвати важкий камінець яблуком,
все одно, що від курки чекать лебедя, –
так сказати собі, ніби ти повністю
розібрався в жіночім характері!
Володимир Забаштанський1975