Я підкуплений і справді. Я підкуплений.
Без остатку. І вві сні. І наяву.
Запевняють радянологи: «Загублений...»
Усміхаються товариші: «Живу!..»

Я підкуплений і кригою Кронштадта.
І акцентом коменданта-латиша.
Я підкуплений наркомами двадцятих
і свинцевою водою Сиваша...

Я підкуплений шаленством хуртовини,
тишиною, що запала до війни.
Я підкуплений і кров’ю до краплини
тих, що в сорок першім впали в полини.

Випадково підкупив огонь на сопці,
як десятка при тузі в шаленстві гри.
Підкупили з ЧТЗ спокійні хлопці,
чай бакинський, буйні барви Бухари...

Підкупили вертолітники – в кабіні,
і хистка підлога в кубрику нічнім!..
Підкупила жінка, непримітна ніби.
Підкупила – і не знаю досі – чим?

Та життя з тих пір лічу по веснах, мила.
Не синицю, а шпака жду до кінця...
І характером стервозним підкупила –
донька, що ні в матір справді, ні в отця...

Підкупив Расул карбами на кинджалі.
Лютим клекотом – ангарська течія.
Я підкуплений Палангою, Кижами.
Всім, що знаю. І чого не знаю я...

Я підкуплений в душі зачатим словом,
не розміняним іще на мідяки.
Маяковським я підкуплений, Свєтловим
і Землею, в якій збудуться рядки!..

Відпалахкотіло ще не все кострами.
В долі ще розгадана не кожна мить...
Я підкуплений. Назавжди з потрухами,
ї тому мене ніколи не купить.