Із глузду з’їхав гай. Переїжджає гай.
Дерева схвильовані, вони кричать: «їдем!
З усіма манатками, з равликовими хатками,
з росою кришталевою, з жуком-короїдом.

З жовтенькими сонечками, з павутинкою русою...
Давайте в кузовах машин присядемо згідно традиції...
А потім піднімемось. А потім рушимо...
Ну а як – з птицями? Як же – птиці?

Позлітаються птиці голубими клинами.
Над землею заб’ється здивований сплеск...
Покружать, потужать, розведуть крилами –
лисина на місці зелен-плес...

А в коридорі поїзда, в коридорі поїзда
чутно, як колеса бесіду ведуть...
Ми їдемо, їдем, хоч нам так само боязко:
враз прилинуть радощі і нас не знайдуть?