|
А давай, прикинься щедрим, маяком вночі світи. Як тайфуном по ущелинах, по журналах гуркоти. Вдай, що рідний, ну і, звісно, довгожданий, дорогий. Необхідним стань навмисно! Удалося?.. А за тим відчини вікно із ви́дом на І очисть себе скоріш. Треба тільки власним прикладом захищати кожен вірш.
|