|
Життя люблю – безбожно! Хоч знаю наперед, Що – рано, пізно – точно, Мене чорт забере. Я упаду на камінь, Йдучи у ту пітьму, І, втомлено, руками Всю землю обійму... Хочу, щоб не повірили Товариші мої. Щоб хоч на мить похрирли Співучі солов’ї! Хочу, щоб розквітало все, Весна по світу йшла... Хочу, щоб ти – сміялася! Й щасливою була...
|