|
Над заметами й стежинками Місяць – птахою летить, І жаринками-крижинками Поле рівне – блискотить! Тож, дружніш, дзвіночки-дзвоники, Розливайтесь, голоси, Гой ти, юність буйні коники, Зваби – дівчини-краси! В сяйві місяця нагірного Ти – не спи, не засинай, Люба-друга свого вірного Виглядай і зустрічай! Тож, дружніш, дзвіночки-дзвоники, Розливайтесь, голоси, Гой ти, юність буйні коники, Зваби – дівчини-краси! Глянуть в душу очі яснії – Піде кругом голова! Із любов’ю – дні прекраснії, А без неї – все – дарма! Тож, – дружніш, дзвіночки-дзвоники, Розливайтесь, голоси! – Гой ти, юність, буйні коники, Зваби – дівчини-краси!
|