|
Коли знегоди і страждань пора нахлине, Й над головою в тебе вибухне гроза, – Мій друже, не журись. А у лихі хвилини Хай перед Господом впаде твоя сльоза. Не ремством горьовим, а теплою мольбою Пориви скарги норовливі воздержи, Із вірою, що Він пильнує над тобою, З надією на Нього всю журбу зложи. В час боротьби твоєї, в час важкий житейський, Прийде Він своєчасно, щоб тебе спасти, І буде Сам тобі, як Симон Киринейський, І хрест тяжкий життя поможе донести.
|