|
Стало душно мені... Розчинив я вікно, Опустивсь перед ним на коліна... Ніч весняна була – як духмяне вино, Розцвітала в кущах – черемшина. А здаля десь чудово співав соловей, Я вслухався... І враз – заридав я! Бо отут, сам один, звіддаля в. д людей, За Вітчизну, далеку, згадав я!.. Десь, на рідній землі – соловейко співа, І з любові – розливисто лине, І бринить, і дзвенить вільна пісня жива! Над – духмяним кущем – черемшини!
|