|
Не свари мене, родима, Що кохаю так його. Ремно, боляче, питима, Без пригожого мого. Я не знаю, що зі мною Раптом сталося таке: Серце крається журбою, Б’ється в грудях гаряче. Все воно в мені зомліле, Вся горю, мов у вогні, Все немиле й знавісніле, Все страждаю день при дні. Й не потрібні ні наряди, Ні багатство золоте... Буйні кучері і згляди Ятрять серденько моє... Зглянься-змилуйся, родима, Перестань мене сварить. Знати, любість невгасима – Мушу я його любить!
|