|
Вже заходить Сонце, барви, наче з казки! В легкій позолоті райдужний розмай! В чаруванні ночі, пристрасної ласки, В темрявах дрімоти щось шепоче гай... І в душі тривожній замовкають муки, Нам дарує ніжність ночі глибочінь! У пітьмі безмежній під чарівні звуки, Друже, ми з тобою линем в далечінь! Друже мій прекрасний, любий і жаданий, Будь зі мною вічно! Я тебе молю! Я такий щасливий, друже мій коханий! Я такий щасливий, що тебе люблю!
|