|
Мені казатимуть із посміхом невірним: – Дивіться! ви поет; крутійством лицемірним Ви нас морочите. Не треба слави вам? Така вона смішна високим почуттям? Навіщо ж пишете? – Для себе. – А тоді ви Нащо друкуєтесь? – Для грошей. – От ще диво! Це ж сором! – А чому?
|