|
Над Невою жваво в’ються, Мають стяги кораблів; Із човнів пісні несуться, – Співи дружні веслярів; Бенкетують в царськім домі; Річ гостей шумна, хмільна; І дрижить в гарматнім громі Над Невою далина. Чом гуляє цар великий В городку в години ці? Чом гримлять пальба і крики? Чом ескадра на ріці? Чи уславлення нового Знов дійшов російський стяг? Чи над шведом перемога? А чи миру просить враг? Чи у віднятий в сусіди Край – з’явився Брантів бот, І пішов назустріч діду Молодий наш руський флот, І прославлені онуки Стали строєм перед ним, І лунає в честь науки Хор пісень, гарматний грім? А чи славний день Полтави Там святкує володар, День, в який життя держави Врятував од Карла цар? Чи родила, може, сина, Чи йменинниця вона, Чорноброва Катерина, Імператора жона? Ні! Рішив він помириться, – І підвладному вину Відпускає, веселиться; Чашу пінить з ним одну; І в чоло його цілує, Повен світлого вогню, І прощення торжествує, Як побіду у бою. Через те і шум, і крики На Неві в години ці, І пальба, і грім музики, І ескадра на ріці; Через те у царськім домі Чаша повниться вина І дрижить в гарматнім громі Над Невою далина.
|