Коли б не пристрасні стремління
Душі, яку не вгамувать, –
Я тут на лоні безгоміння
Лишився б насолод спізнать:
Забув би поривання трепет,
Маною б цілий світ назвав –
І тільки б слухав любий лепет
Та все б ці ніжки цілував...
Володимир Ковалевський?