Глухий глухого кликав до суду судді глухого, Глухий кричав: «Моя їм зведена корова!» – «Помилуй, – заволав тому глухий, – Цією пусткою ще володів покійний діду мій». І вирішив суддя: «Щоб не було тут блуду, Женити молодця, хоч дівка винна, так і буде».
|