|
Не засну від марних дум; Морок ночі скрізь бездонний. Лиш годинник монотонний Навіває страх і сум. Парка бабою лопоче, Спляча ніч крильми тріпоче, Мишеням життя майне... Чом тривожить все мене? Що ти значиш, шепіт тихий? Докір це чи жаль без втіхи За дарма прожитим днем? Ти чого від мене хочеш? Кличеш, може, чи пророчиш? Все я прагну осягти, Потаємний зміст знайти...
|