|
Я не сплю, вогонь погас, Всюди морок надокучний, Тільки чути однозвучний Хід годинника весь час. Парки баб’яче вурчання, Ночі сонне трепетання І життєва метушня, Чом тривожусь вами я? Що в тобі, нудне шептання, Чи докір, чи нарікання Мною втраченого дня? Ти чого від мене хочеш? Кличеш ти, а чи пророчиш? Хочу я тебе збагнуть, Я в тобі шукаю суть...
|