|
Ти, кобилко молодая, Честь кавказького тавра. Чом гарцюєш, удалая? І тобі прийшла пора; Не косись лякливим оком» Копити не викидай, Полем чистим і широким, . Ніби вихор, не літай. Підожди, тебе заставлю Піді мною походить, В мірне коло я направлю Вудилами дику хіть.
|