|
Як швидко у степу відкритім Мій кінь підкований біжить! Як під дзвінким його копитом Земля, промерзнувши, звучить! Корисний нашому здоров’ю Міцний російський наш мороз: Не боячись його погроз, Цвітуть рожеві щоки кров’ю. Печаль в лісах, в діброві кожній, Лиш блимне день і темно знов І, ніби пізній подорожній, Нам буря стукає в вікно.
|