|
Не знаю де, але не в нас, Вельмишановний лорд Мідас, З душею сірою, низькою Не йшов дорогою слизькою, – Проповз плазма у певний стан І став усім відомий пан. Іще два слова про Мідаса: Глибоких дум своїх запаса І задумів не зберігав; Він розум не блискучий мав, Не надто серцем був відважний; Зате був чемний і поважний. Підлизи вискочня мого, Не знавши, як хвалить його, Рішили витонченим звати...
|