|
Блажен серед вельмож ясних Поет, що самодержців бавить; Брехню він правдою приправить, А щирою сльозою – сміх; Він смак притуплений лоскоче, Пиху в бояр збудити хоче; Він прикрашає учти їх, Бере з них дань похвал і втіх. Та не впуска сюди народу Лакейство спритне, челядь ця – І тільки з чорного він ходу Здалека слухає співця.
|