Плавець на суходіл ступив, Здолавши бурі лютування, Й приносить владарці світів Дарунок свій за врятування. Отак я, повний шанування, Вінець свій простий присвятив Тобі, немеркнуче світило В ефірі неба голубім. Тобі, що сяє щиро й мило Нам, шанувателям твоїм.
|