Коли було в старовину З’являвся дух чи привид тайний, То проганяло сатану Коротке речення звичайне: «Амінь, амінь, розсипся!» В наші дні Все меншають чортів рої шалені; Бог зна, де ділися ці привиди страшні. Та ти, мій злий чи добрий геній, Коли я бачу профіль твій І очі й кучері промінно-золотії І голос чую дорогий – Немов горить душа моя, Я весь перед тобою млію, І серцю, у полоні мрій, «Амінь, амінь, розсипся!» – мовлю я.
|