Що, скажи, з тобою, братець? Блідий ти, як святотатець, Волоса стоять горою! Або з дівою младою Спійманий був у паркана, І, прийняв за бусурмана, Сторож гнався за тобою? Чи збентежив тебе привид, Чи за тяжкії гріхи, Диким змучившись натхненням, Мабудь пишешь ти вірші?
|