«Куди ви? Ма́буть що за місто, Зефіром дихать в ранній час, Де муза надихає вас, Помріять в тиші урочисто?» – Ні, я збираюсь на базар, Люблю базарне хвилювання, Ярмулки, вусища болгар, І спір, і крик, і торгу жар, Пістряве вборів процвітання. Люблю юрбу, лахміття, шум І черні гавкіт злий, свободний. «Спостерігаєте – ваш ум І тут вникає в дух народний. Радий вас супроводить я, Чуть зауваження, повчання; Та кличе служба вже моя, Пробачте, нам не до гуляння». – Куди ж? – «В острог – сьогодні ми Тут випроваджуєм з тюрми Аж за границю молдаванську . . . . . . . . . . Кирджалі».
|