|
Хлоп’ям ти, брате мій, зо мною розлучивсь Минали роки в нас і нарізно й поволі. Тепер ти парубок і вже цілком розвивсь Для радощів душі, для світла і для волі. Який безмежний шир тобі відкривсь! Які захоплення для тебе й насолоди, Солодкі помилки та чарування вроди! Як юний пал твою хвилює кров! Ти серце пробуєш в сподіванці квапливій, Ти кличеш, вірячи, і дружбу, і любов...
|