|
Подруго дум самітних, Чорнильнице моя; Мій вік різноманітний Скрасив тобою я. Як часто, друг дозвілля, Я був з тобою рад Забути час похмілля Й бокал шумливих свят; Бувало в хаті скромній, Це ж ти в печалі томній Стояла ув очах – З лампадою в руках. В натхнення час яскравий Тебе завжди шукав І музу викликав На свій бенкет уяви. Легкий, прозорий дим Снувався над тобою, І з трепетом живим У ньому швидко, з грою... ...1 І всі скарби мої На дні твоїм таяться. Тебе я присвятив Легким трудам, дозвіллю, І з лінню примирив, Сестрицею безділлю. Людьми я знаний став – Самітника хто знає! Завітний твій кристал Вогонь небес тримає; А вечором, коли Перо по книжці бродить, Затратиш труд малий – Воно в тобі знаходить Слова з моїх рядків, І вираз ще незнаний, То звуків або слів Раптовий збіг жаданий, То жарт, що лучить в зло, То правди лад чудовий, То дивність в римі новій, Якої не було. Я, з дурня одяг знявши, Зоїла таврував, Невігласа, як завше, Чорнилом плямував... Але не додавав Ні злості, що кипіла, Ні трути клевети, І серця простоти Ні зрадою не вкрила, Ні лестощами ти! Та в лінощах примхливих Від друзів чую милих Всю ніжність їхніх слів... Невже ж я їх забуду, Цих друзів по душі, І їм невірний буду? Ти витівки залиш, Цей плід душі своєї, І дактиль, і хореї – Для прози, прозі лиш! А час нудьги, і муки, І серця пустоти, І смуток від розлуки, І мрії самоти, Чуття, надії – завше Без лестощів, без фальші – Паперу передай... І белькотанням кожним, Легким, пустопорожнім Їх серце утішай... Безжурний син природи, Допоки ранні годи В забутку трачу я, Зі мною нерозлучно Живи благополучно, Повірнице моя. Коли пекельна сила Навік візьме мене, Коли навік засне Перо, відрада мила, І ти, в кутку курнім, Мов сирота, застигнеш І назавжди покинеш Поета тихий дім... Чадаєв, друг мій милий, Тебе візьме, схмурнілий; Останній мій привіт – Любимцю ранніх літ! – І висхла, і дрімотна, Між двох його картин Лишись навік німотна, Скраси його камін. – Що світські нам тенета! На суддів не зважай, Про вірного поета Для друзів споминай.
1 Тут відсутні, за деякими даними, 44 вірша.
|