|
Не шкода вас, літ юної весни, Що протекли в даремнім неспокої, – Не шкода вас, о чарівливі сни, Оспівані цівницею п’янкою; Не шкода вас, товаришів палких, Вінків бенкетних, келихів шумливих, – Не шкода зрадниць юних і вродливих, – Задумливий, цураюсь я утіх. Та де хвилини ділися священні, Надій сердечних неозорий світ? Де дівся пал і радощі натхнення?.. Вернися знову, весно юних літ!
|