Як солодко, як небезпечно, мила,
І чуть тебе і бачить погляд твій!
Забуть твій усміх, погляд твій несила,
Довіку б слухав голос твій дзвінкий.
О зоре! Нащо я з тобою стрівся!
Тебе спізнавши, небо я спізнав –
І з власним щастям нині роздружився.
Володимир Сосюра?