|
«Сумний ти, друже. Хтось приворожив?» – Вона мене навіки полонила. – «Та хто ж вона – Гліцера, Хлоя, Ліла? Кому своє ти серце присвятив?» – Ах, їй! – «А може, ти даремно У цю скорботу вдався без причин? Виною хто? Отець чи муж, напевно...» – Ні, друже мій! – «Так що ж?» – Я їй не він.
|