|
Поглянувши колись на потайний листок, Пописаний колись-то мною, Ти полети на мить в ліцейський наш куток Своєю мрією палкою. Ти пригадай швидкі хвилини перших днів, Неволі тихий мир, шість любих літ єднання, Печалі, радощі, утіху мрій і снів, І сварки дружнії, і радісне братання. Все, що було й не буде знов... І з суму тихими сльозами Ти першу пригадай любов. Минулася вона! Але тоді між нами Союз був скріплений не в грі юнацьких мрій; Перед лицем століть і грізними часами Він вічний, любий мій!
|