|
Недавно зваблений я був усім, що снилось, У сяючім вінку, царем я зрів себе; Я мріяв, що люблю тебе – І серце в насолоді билось. Я біля ніг твоїх від пристрастів палав... Ах! мрії! щастя чом минуле нетривале? Та в мене відтепер боги не все забрали: Я тільки царство утеряв.
|